В кінці липня поточного року в систему електронних держзакупівель Прозорро була впроваджена система, що дозволяє проводити моніторинг закупівель, і допомагає виявити сумнівні тендери. В системі застосовується штучний інтелект. Вперше систему представили на фестивалі «ДОЗОРРО Фест – 2018». Про це так висловилися в Transparency International Ukraine: «Якщо раніше портал був місцем збору відгуків на підозрілі закупівлі в системі ProZorro, то тепер в його основі буде штучний інтелект, здатний до самостійного навчання. Зокрема, система буде оцінювати кожну закупівлю за сукупністю факторів ризику і відбирати найбільш сумнівні».

Остаточний висновок щодо наявності корупційної складової в закупівлях будуть робити люди. Дана система в Прозорро проводить відбір сумнівних тендерів по ризик-індикаторам, і передає інформацію громадським організаціям, що входять до спільноти DOZORRO.

Технічний координатор порталу ДОЗОРРО Андрій Кучеренко прокоментував нову систему так: «Завдяки такій взаємодії людини і машини, через 2-3 місяці ітерації система почне прогнозувати набагато точніше. Я впевнений, що вже до кінця цього року точність стане дуже високою».

При проведенні процедури закупівель в системі електронних торгів Прозорро з’явився пролом, що дозволяє довідатися про ціни конкурентів ще до початку аукціону. Яким чином це працює?

Для підтвердження документації і цінової пропозиції, які надсилаються на тендер, учасник торгів підтверджує їх своїм електронним цифровим підписом. Таке підтвердження відбувається в 70-80% випадків. Справжність цифрового підпису може перевірити будь-який бажаючий, це можна зробити в спеціальному функціоналі на сайті Мін’юсту. У вікні перевірки підпису є кнопка «Зберегти», яка зберігає на ваш комп’ютер пакет документації з цифровим підписом. За допомогою стандартної програми на вашому комп’ютері «Блокнот» можна відкрити цю документацію і там знайти ціни конкурентів.

Ситуацію, що склалася так прокоментував генеральний директор ДП «Прозорро» Василь Задворний: «Така проблема насправді є. І ми її взяли в роботу. Потрібно враховувати, що такий баг є тільки на відкритих європейських процедурах, коли є прекваліфікація. І він не дає можливості шахраювати. Ефект буде, тільки якщо учасників більше двох: тільки тоді є інтрига на аукціоні: де, чия ціна».

Торгів з подібними умовами проводиться близько 1% протягом року. Але юристи вважають, що при оскарженні результатів таких торгів в суді є ймовірність, що їх визнають недійсними.

З моменту обов’язкового для всіх держзамовників введення системи електронних закупівель Прозорро пройшло 2 роки, дворічну дату відзначили 01 серпня. За цей проміжок часу вдалося заощадити державних коштів на суму 52 мільярди гривень, а також провести більше 2 мільйонів тендерів.

Подію так прокоментував на своїй сторінці в Facebook перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефедов: «Сьогодні два роки з моменту повного переходу всіх закупівель в Україні в електронний формат. Ми не можемо побудувати окремо взятий рай ProZorro, де все буде ідеально, незважаючи на життя поруч. Але ми можемо показати приклад змін, можемо штовхати систему вперед, можемо побудувати нову державну службу в ДП “Прозорро” і департаменті громадських закупівель і можемо стати тією киркою, яка проб’є скелю хоча б в одному місці!».

За цей період оцінило ProZorro.Продажі і міжнародне співтовариство, що підтверджується нагородою за кращий антикорупційний стартап світу на конкурсі CitiT4I – Challenge, що проходив в Індії в 2017 році, і нагороду від C5 Accelerate і USA Institute of Peace на конкурсі «The Shield in the Cloud Innovation Challenge».

Більшість тендерів по ремонту доріг в Україні як і раніше проходить в обхід системи електронних торгів Прозорро. До такого висновку прийшли в Офісі ефективного регулювання (BRDO), проаналізувавши минулі торги. Організація так прокоментувала ситуацію: «Витрачаються чи кошти за призначенням? Як так вийшло, що в Тернопільській області ділять одну й ту ж дорогу на відрізки по 200 м і укладають 96 маленьких угод загальною вартістю 14 млн. грн.? Навіщо це робити, запитаєте ви. Все дуже просто – служба автомобільних доріг Тернопільської області розтрощила роботи по ремонту доріг на так звані допорогових значення, тобто на суму менше рівня порогового значення, за якими повинен проходити тендер».

Дороги в Україні хвора тема, чиновникам не потрібні хороші дороги, їм потрібно отримувати максимальні відкати з тендерів, а по вбитих дорогах нехай громадяни їздять. Ось і трапляються навіть такі «комбінації». Смішно крізь сльози, але це реалії нашої країни.

В Офісі ефективного регулювання намагаються зробити процеси торгів по ремонту доріг більш прозорими і вводять спеціальні сервіси. Ситуацію так прокоментували в BRDO: «На основі відкритих даних ProZorro і E-data ми будемо аналізувати оголошені тендери, їх переможців і фактичні виплати за виконані роботи. Щомісяця ми будемо публікувати рейтинг областей за цими показниками».

Чиновники держпідприємств і організацій часто спеціально роблять порушення в системі електронних закупівель Прозорро з однією єдиною метою – злодійство державних грошей. Якщо виграє тендер із завищеною ціною закупівлі свій «кишеньковий» постачальник, то можна привласнити велику суму для чиновника, який здійснює контроль над закупівлею.

Ми пропонуємо три найпоширеніші маніпуляції, які здійснюють чиновники в системі Прозорро, щоб красти гроші у платників податків і держави.

1. Дискваліфікація «неугодних» учасників

Під час кваліфікації тендерних пропозицій учасників торгів, чиновники видаляють всіх «неугодних» і залишають свого кишенькового постачальника переможцем. При цьому якщо причина для дискваліфікації не є обгрунтованою або дійсно важливою, то вигадують дискваліфікацію на порожньому місці. Для свого учасника навіть грубі порушення пропускаються при цьому. У таких торгах мета кращої ціни закупівлі не важлива, важлива перемога кишенькового учасника і злодійство.

2. Штучне прописування умов під свого постачальника

Один із прийомів, створення штучних обмежуючих умов для інших учасників. Наприклад, вимога специфічних дозволів або сертифіката випробувань, на оформлення яких потрібно багато часу, і до кінця терміну прийому документів їх ніяк не зробити. Або прописування в тендерній документації особливих вимог до товару, наприклад, смужок або кольору кришки.

Такий підхід дозволяє відсіяти майже всіх учасників, а якщо ваш потрібний учасник вже підготувався заздалегідь до такого тендеру, то і ціна закупівлі може бути вище і переможець потрібний.

3. Маскування тендера

Чиновники примудряються знизити рівень конкуренції і таким способом, вони ховають тендер він неугодних учасників. Нестандартну і незрозумілу назву тендеру, розташування його не в тій категорії в Прозорро, нетипові помилки в словах товару і т.д. Такий тендер знайти неможливо або дуже важко, але якщо посилання на нього дати «кишеньковому» постачальнику, то цілком можна виграти тендер з високою ціною закупівлі.

Сума економії в Прозорро.Закупівлі по областям, 1 півріччя 2018 року

Стали відомі результати ефективності роботи системи електронних закупівель Прозорро за перше півріччя 2018 року. За цей період було зекономлено на закупівлях 12 мільярдів гривень. Лідером за сумою економії знову стала Київська область. Це пояснюється тим, що ця область закуповує на найбільшу суму в порівнянні з іншими областями країни. Трійка лідерів за сумою економії виглядає так: Київська область – 5,9 мільярда гривень, Львівська область – 700 мільйонів гривень, Дніпропетровська область – 680 мільйонів гривень.

Ефективна економія відбувається в абсолютно інших областях. Якщо брати відношення загальної суми закупівель до суми зекономлених коштів, то лідерами стають: Житомирська область – 16,2%, Тернопільська область – 12,5%, Чернігівська область – 8,8%.

Державна аудиторська служба України проведе комплексну перевірку Антимонопольного комітету у зв’язку з розглядом скарг при здійсненні держзакупівель, і можливої ​​штучної затримкою торгів. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наказав провести перевірку і так прокоментував ситуацію, що склалася: «Доручив Главі Госаудітслужби почати ретельний аналіз роботи Антимонопольного комітету в частині супроводу державних закупівель. Впровадження системи ProZorro, на жаль, не вберігає від випадків штучної затримки, оскарження результатів і навіть скасування торгів. Хотів, щоб цей аудит був прозорим, ефективним, жорстким. Для того, щоб ми чітко розібралися, яка ситуація в Антимонопольному комітеті, хто гальмує процеси, хто сприяє неефективній роботі. І далі треба буде підготувати звіт з прізвищами, результатами і повідомити українцям. Публічність додає відповідальності».

Раніше з приводу майбутньої перевірки АМКУ своє ставлення висловив директор ДП “Прозорро” Василь Задворний. Він так висловився з цього приводу: «АМКУ працює в рамках законодавства. Законом передбачено, що процедура закупівлі зупиняється на 15 днів, поки АМКУ розглядає скаргу. Термін розгляду скарги, скажімо, в Іспанії становить більше 60 днів. Тобто в Україні – в чотири рази швидше».

Нам залишилося дочекатися результатів перевірки, після чого можна буде зробити висновок про наявність чи відсутність факторів штучної затримки державних закупівель Антимонопольним комітетом.

За повідомленням ДП “Прозорро”, в системі електронних державних закупівель Прозорро вдалося заощадити понад 51 мільярдів гривень. Це вдалося зробити за 2 мільйони оголошених тендерів. Примітно, що з 1 мільйона оголошених тендерів до 2-х пройшов часовий проміжок всього в 10 місяців.

Генеральний директор ДП “Прозорро” Василь Задворний так висловився з цього приводу: «За десять місяців кількість оголошених закупівель зросла з одного мільйона до двох. Хороший кількісний показник роботи ProZorro, завдяки якому держава заощадила вже більше 51 мільярда гривень. Щоб зробити Систему ще більш зручною для користувачів, ми постійно її вдосконалюємо».

На першому місці за оголошеними тендерів знаходиться Київська область (409 тисяч тендерів), на другому місці Дніпропетровська область (193 тисячі тендерів), на третьому Донецька область (147 тисяч тендерів).

Найпопулярнішими закупівлями є будівельні роботи та поточний ремонт, далі йдуть продукти харчування і напої, паливо, нафтопродукти, електроенергія і т.д.

В Україні корупція є раковою пухлиною для держави і час хоч якогось поліпшення ситуації поки не зрозуміло, коли настане. Як лакмусовий папірець процеси крадіжки в держави проявляє система електронних закупівель Prozorro, і корупціонери придумують все нові і нові схеми по її обходу. Про одну з чергових схем розповів директор департаменту з питань оскарження державних закупівель Антимонопольного комітету України (АМКУ) Роман Коваль.

Директор департаменту прокоментував: «З моєї точки зору, дроблять закупівлі для ускладнення участі в торгах. Відстеження змін дат проведення аукціонів, оскарження їх по кожному лоту – ускладнюється сам юридичний процес участі».

Штучно збільшується число лотів в закупівлі, тим самим збільшуються витрати учасників, а також ускладнюється процес участі в торгах для звичайних компаній. Для кишенькових постачальників, тим самим, створюються сприятливі умови для перемоги.

У Верховну Раду найближчим часом на затвердження мають надійти зміни до Закону «Про державні закупівлі», які ініціював Президента України Петро Порошенко. Зміни стосуватимуться допорогових закупівель, де планується зниження максимальної вартості торгів з 200 тисяч гривень до 50 тисяч гривень.

Такі зміни вже давно назріли, про це так висловився Президент: «У мене викликає обурення, коли один і той же державний замовник за державні кошти робить закупівлю шляхом укладення дев’яти договорів на суму 199 тисяч гривень (кожен). Яка мета? Дуже проста і одна – обійти ProZorro, обійти тендерні ефективні процедури і укласти угоду з кишеньковим постачальником. Тому головна мета, яку має цей законопроект – це зберегти всі позитивні напрацювання ProZorro і не дати зовсім нікому дискредитувати цю систему».

Також планується збільшити рівень відповідальності учасників торгів. Тут мова йде про цінові пропозиції на тендері, а також ціни, які встановлюють учасники на аукціоні. Відповідальність стосуватиметься тих випадків, коли учасники навмисно демпінгують ціни і зривають торги, відмовляючись надалі підписувати договір.